ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА БОРГОВОЇ СТІЙКОСТІ УКРАЇНИ. (ECONOMIC EVALUATION OF DEBT SUSTAINABILITY OF UKRAINE).

Доводиться важливість оцінки стійкості державного боргу як відображення спроможності країни виконувати свої зобов’язання щодо обслуговування та погашення позикових фінансових ресурсів. Аналізується динаміка зростання державного боргу України. Зазначається, що впродовж останніх років простежується тенденція до зростання державної заборгованості внаслідок високих валютних ризиків запозичень, значного боргового навантаження на державний бюджет. Уточнюється поняття боргової стійкості держави. Досліджуються різні науково-методичні підходи до оцінки боргової стійкості країни. Аналізується стан боргової стійкості в рамках трьох груп індикаторів: ліквідності, платоспроможності та заборгованості державного сектора. Зазначається, що боргове навантаження в Україні не є надто загрозливим, проте подальше залучення позик посилює тиск на державний бюджет. Пропонується знизити рівень відсоткових ставок та проводити ефективну курсову політику. Доводиться потреба в зменшенні рівня граничного боргу та встановленні ефективного контролю за поверненням і обслуговуванням зовнішніх ресурсів. Зазначається, що для підвищення боргової стійкості варто застосовувати «метод цільових орієнтирів». (The importance of assessment of sustainability of public debt as the reflection of the country’s ability to fulfill its commitment as loans regards servicing and repaying is proved and the dynamics of public debt of Ukraine is analyzed herewith. It is also noted that in the recent years there is a tendency to increase the national debt due to high risks of currency loans and significant debt load on the state budget. The concept of national debt sustainability is clarified. The different scientific and methodological approaches to assessing debt sustainability of the country are studied. The state of the debt sustainability is analyzed within three groups of indicators: liquidity, solvency and indebtedness of the public sector. It is noted that the debt load in Ukraine is not very threatening, but further loans increase pressure on the state budget. It is proposed to reduce interest rates and to make effective exchange rate policies. The need for reducing the debt limit and establishing effective control over the repayment and servicing of external resources is brought herewith. It is noted that in order to improve debt sustainability the «targets method» should be applied.

Прояв ознак молочної продуктивності корів-первісток залежно від продуктивності їх жіночих предків

One of the most important breeding methods in cattle breeding is the determination of genetic similarity in productive traits of female ancestors and their descendants. In view of the above, the aim of the study was to determine the variability of cow milk production traits depending on the productivity of their mothers and fathers' mothers. The studies were conducted on farms located in different climatic zones of Ukraine, namely: SE DG “Oleksandrivske”, Vinnytsia region (Forest-Steppe zone, n = 714), LLC SHP “Imeni Volovikova”, Rivne region (Polissia zone, n = 1840) and SE “Experimental Farm “Askaniyske” (Steppe zone, n = 926) on firstborn and full-grown cows (III lactation) of the Ukrainian Black-and-White dairy breed. The sample included cows that had completed at least the third lactation at the time of the study. It was found that the most productive cows in the controlled herds were those whose mothers' milk yields for the highest lactation reached more than 8000 kg, and the mothers' milk yields of the fathers, depending on the breeding zone, ranged from 9000 to 15000 kg. A certain influence of mothers on the value of indicators of cows' milk production traits is evidenced by correlation analysis. Thus, a rather significant straightforward and reliable relationship was established between the milk yield of mothers and their daughters in the controlled farms, and between the milk yield of mothers and the fat content of daughters, this relationship was inverse, but reliable. The correlation between maternal fat and milk yield and fat and milk yield of daughters was multidirectional and insignificant. The coefficient of heritability, which was determined by doubling the mother-daughter correlation, ranged from 0.47 to 0.59 for milk yield, from 0.30 to 0.55 for milk fat yield, and from incorrect (negative) in animals from the Steppe zone (-0.27) to positive (0.18) in animals from the Polissya zone. The analysis of variance confirmed a certain predetermination of phenotypic variability of quantitative traits of milk production depending on the productivity of mothers and mothers of fathers established by the comparison of group means. Thus, their mothers had a somewhat greater, although not significant, influence on milk yield (depending on the farm and lactation – 3.8–6.9 %) and fat content in cows' milk (4.2–6.6 %), and their fathers' mothers had a somewhat lesser influence (2.1–4.2 and 2.0–4.5 %, respectively).Одним із важливих селекційних прийомів у скотарстві є визначення генетичної подібності за продуктивними ознаками жіночих предків та їх потомків. З огляду на зазначене, метою досліджень було з’ясувати мінливість ознак молочної продуктивності корів залежно від продуктивності їх матерів та матерів батьків. Дослідження проведені у господарствах, що знаходяться у різних кліматичних зонах України, а саме: у ДП ДГ “Олександрівське” Вінницької області (зона Лісостепу, n = 714), ТОВ СГП “Імені Воловікова” Рівненської (зона Полісся, n = 1840) та ДП “Дослідне господарство “Асканійське” (зона Степу, n = 926) на первістках та повновікових коровах (ІІІ лактація) української чорно-рябої молочної породи. У вибірку включені корови, які на час проведення досліджень закінчили щонайменше третю лактацію. Встановлено, що у підконтрольних стадах найбільш продуктивними виявилися корови, надій матерів яких за вищу лактацію сягав понад 8000 кг, а надій матерів батьків, залежно від зони розведення, коливався від 9000 до 15000 кг. Про певний вплив матерів на величину показників ознак молочної продуктивності корів свідчить кореляційний аналіз. Так, між надоєм матерів та їх дочок у підконтрольних господарствах встановлено досить суттєвий прямолінійний і вірогідний зв’язок, а між надоєм матерів та жирномолочністю дочок цей зв’язок був оберненим, проте достовірним. Між жирномолочністю матерів та надоєм і жирномолочністю дочок співвідносна мінливість була різноспрямованою і несуттєвою. Коефіцієнт успадковуваності, який визначали шляхом подвоєння кореляції “мати-дочка”, за надоєм залежно від господарства коливався від 0,47 до 0,59, за виходом молочного жиру – від 0,30 до 0,55, а за вмістом жиру в молоці – від некоректного (від’ємного) у тварин із зони Степу – (-0,27) до додатного (0,18) – у особин із зони Полісся. Дисперсійним аналізом підтверджено встановлену порівнянням групових середніх певну зумовленість фенотипової мінливості кількісних ознак молочної продуктивності залежно від продуктивності матерів та матерів батьків. Так, дещо більший, хоча невірогідний вплив на надій (залежно від господарства та лактації – 3,8–6,9 %) та вміст жиру в молоці корів (4,2–6,6 %) справляли їх матері, дещо менший – матері батьків (2,1–4,2 та 2,0–4,5 % відповідно)

Вплив живої маси корів голштинської породи у період вирощування на тривалість та ефективність їх господарського використання

There are shown data on the impact of live weight of Holstein cows on the duration and effectiveness of their lifetime use during the period of breeding. It was established that the animals which are not reached to the body breed standard of their weight at some period of age had lower rates and duration of lifetime use and productivity. Animals with live weight at 6 months – 181–220, 12 months – 311–340, 18 months – 411–440, at the first insemination – 411–440 and at first calving – 511–540 kg had the longest life duration, productive use, quantity of lactations during all life and highest lifetime productivity. The highest positive correlation coefficients were established between body weight of cows at different periods of their growth (exception – live weight at first calving) and lifetime milk yield (r = 0.072–0.106), the average lifetime fat milk (r = 0.062–0.126), lifetime quantity of milk fat (r = 0.077–0.112), milk yield per day of life (r = 0.077–0.165) and productive use (r = 0.077–0.112). These links were much weaker between live weight and life duration in the studied ages of animals (r = -0.009 – +0.062), productive use (r=-0.125 – +0.094), lactation (r = -0.093 – +0.038) and the number of lactations during life (r = -0.134 – +0.029). The lowest correlation coefficients were between body weight at first calving of cows and the studied parameters of duration and effectiveness of their lifelong use. The impact of the live weight of animals during growing period on the duration of their economic use was the highest (23.34–31,30%), the number of lactations for life (13.79–28.08%), lifetime milk yield (11.89–15.68%) and lifetime amount of milk fat (11.42–15.16%).Наведено дані щодо впливу живої маси корів голштинської породи у період вирощування на тривалість та ефективність їх довічного використання. Встановлено, що тварини, які не досягнули стандарту породи за живою масою у певний віковий період, в подальшому мали нижчі показники тривалості використання та довічної продуктивності. Найдовшою тривалістю життя, продуктивного використання, кількістю лактацій за життя та найвищою довічною продуктивністю характеризувалися тварини,  жива маса яких у 6-місячному віці становила 181–220, у 12-місячному – 311–340, у   18-місячному – 411–440, при першому осіменінні – 411–440 та при першому отеленні – 511–540 кг. Найвищі додатні високодостовірні коефіцієнти кореляції встановлено між живою масою корів у різні періоди їх вирощування (виняток – жива маса при першому отеленні) та довічними надоями (r = 0,072–0,106), середнім довічним вмістом жиру в молоці (r = 0,062– 0,126), довічною кількістю молочного жиру (r = 0,077–0,112), надоями на один день життя (r = 0,077–0,165) і продуктивного використання (r = 0,077–0,112). Значно слабшими ці зв’язки були між живою масою тварин у досліджувані вікові періоди та тривалістю життя (r = -0,009 – +0,062), продуктивного використання (r = -0,125 – +0,094), лактування    (r =-0,093 – +0,038) і кількістю лактацій за життя (r = -0,134 – +0,029). Варто відзначити, що найменшими коефіцієнти кореляції були між живою масою корів при першому отеленні та досліджуваними показниками тривалості й  ефективності їх довічного використання. Сила впливу живої маси тварин у період вирощування найвищою була на тривалість їх господарського використання (23,34–31,30%), кількість лактацій за життя (13,79–28,08%), довічний надій (11,89–15,68%) та довічну кількість молочного жиру (11,42–15,16%)

Відтворювальна здатність корів української чорно–рябої молочної породи

The major components of economically useful traits in cattle dairy productivity, which conducted the selection is milk productivity and reproductive ability of cows. Studies conducted on animals Ukrainian black and white dairy cattle in the «Milk River» farm in the Sokal and Brody offices breeding reproducers «Breeder» Lviv region and plant breeding «Yamnytsya» Ivano–Frankivsk region. Ukrainian black and white dairy breed in the western region of Ukraine is characterized by good reproductive ability. Depending on the husbandry and lactation duration, service period lasted within 87.4 – 121.5 day, intercalving period – within 364 – 402.6 day, dry period within – 47.3 – 72.9 day, the fertility index was 46.3 – 48.0, coefficient of reproductive ability – within 0.92–0.99,  output of calves per 100 cows – within 91.8 – 98.8. The duration of pregnancy in cows of different  farms and lactations were in range 277 – 283.5 day and meet the requirements of the physiological norm. It has been shown that the milk yield of cows depends on the parameters of reproductive capacity. The correlation between duration of service–period and intercalving period, and milk yield, milk fat in most cases was positive. Correlation dry period duration and parameters of milk yield changed from negative to positive. Depending on the husbandry, lactation and index the impact share of service–period duration on milk yield was 7.0 – 29.7, for intercalving period – 8.8 – 31.8, for dry period – 9.2 – 23.8% respectively.Найважливішими складовими господарсько–корисних ознак великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності, за якими проводиться селекція, є молочна продуктивність і відтворювальна здатність корів. Дослідження проведені на тваринах української чорно–рябої молочної породи в Сокальському і Бродівському відділеннях ТзОВ «Молочні ріки», племінному репродукторі «Селекціонер» Львівської області та племінному заводі «Ямниця» Івано–Франківської області. Українська чорно–ряба молочна порода в західному регіоні України характеризується доброю відтворювальною здатністю. Залежно від господарства і лактації тривалість сервіс–періоду знаходилася в межах 87,4 – 121,5 дня, міжотельного періоду – в межах 364,4 – 402,6 дня, сухостійного періоду – в межах 47,3 – 72,9 дня, індекс плодючості – в межах 46,3 – 48,0, коефіцієнт відтворювальної здатності – в межах 0,92 – 0,99, вихід телят на 100 корів – в межах 91,8 – 98,8. Тривалість тільності у корів різних господарств і лактацій знаходилася в межах  277 – 283,5 дня і відповідала вимогам фізіологічної норми. Встановлено, що молочна продуктивність корів залежить від показників відтворювальної здатності. Коефіцієнти кореляції між тривалістю сервіс– та міжотельного періодів і величиною надою та виходом молочного жиру у переважній більшості випадків були позитивними, а між тривалістю сухостійного періоду і цими показниками молочної продуктивності – коливались від негативного до позитивного значення. Частка впливу тривалості сервіс–періоду на молочну продуктивність залежно від господарства, лактації і показника знаходилась в межах 7,0 – 29,7, міжотельного періоду – в межах 8,8 – 31,8, сухостійного періоду – в межах 9,2 – 23,8% відповідно

ВПЛИВ ФЕНОТИПОВИХ ОЗНАК КОРІВ НА ЇХ МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ

The research was conducted in LLC JV "Imeni Volovikova", Rivne region (Polissya zone, n=1840), SE DG "Oleksandrivske", Vinnytsia region (Forest-Steppe zone, n=714) and SE "Experimental farm "Askaniyske" (Steppe zone, n=926) on firstborn and full-grown cows (III lactation) of the Ukrainian Black-and-White dairy breed. In the controlled cows, by retrospective analysis of zootechnical accounting data for the last 10 years, the signs of milk production were studied depending on phenotypic traits (live weight of newborns, 6-, 12- and 18-month-old animals), age and live weight at first calving, duration of the first service period). It has been established that animals of the Ukrainian Black-and-White dairy breed in different farms are characterised by rather high live weight during the period of their rearing. The highest values of this trait in newborn and 18-month-old heifers were observed in the Forest-Steppe zone, and in 6- and 12-month-old heifers - in the Polissya zone. The best average daily growth from birth to 6 months of age was observed in heifers from the Polissya zone, and in all subsequent age periods and from birth to 18 months - in animals from the Forest-Steppe zone. The highest values of the relative speed and tension of live weight growth of heifers were noted in the period from birth to 6 months, and these indicators decreased with age. Intergroup differentiation in terms of reproductive capacity was observed in the first-born heifers of the controlled farms. Animals from the Steppe zone had the highest live weight at first calving and the shortest duration of the first service period, while animals from the Forest-Steppe zone were the fastest maturing. Cows from the Steppe zone were also the best in terms of milk yield. The formation of milk production of first-born cows was significantly influenced by their live weight during the growing period. In the Forest-Steppe zone, the most productive were the first-born cows with a live weight of 40-42 kg at birth, 181-190 kg at 6 months of age, 321-335 kg at 12 months of age and 421-435 kg at 18 months of age; in the Polissya zone - 43 kg and more, 181-190 kg, 321-335 kg and 421-435 kg, respectively; in the Steppe zone - 43 kg and more, 191-200 kg, 336 kg and more and 421-435 kg. Multidirectional relationships were observed between the live weight of first-born heifers at different ages during their rearing and signs of milk production. In animals from the Forest-Steppe zone, they were insignificant and in almost all cases unreliable, while in first-born cows from the Polissya and Steppe zones these relationships were somewhat more significant and in most cases reliable.Дослідження проведені у ТОВ СП «Імені Воловікова» Рівненської області (зона Полісся, n=1840), ДП ДГ «Олександрівське» Вінницької області (зона Лісостепу, n=714) та ДП «Дослідне господарство «Асканійське» (зона Степу, n=926) на первістках та повновікових коровах (ІІІ лактація) української чорно-рябої молочної породи. У підконтрольних корів шляхом ретроспективного аналізу даних зоотехнічного обліку за останні 10 років вивчали ознаки молочної продуктивності залежно від фенотипових ознак (жива маса новонароджених, 6-, 12- і 18-місячних тварин), вік та жива маса при першому отеленні, тривалість першого сервіс-періоду). Встановлено, що тварини української чорно-рябої молочної породи у різних господарствах характеризуються досить високими показниками живої маси у період їх вирощування. При цьому найвищі значення цієї ознаки у новонароджених та 18-місячних телиць спостерігалися у зоні Лісостепу, а у 6- та 12-місячних – у зоні Полісся. Кращими середньодобовими приростами від народження до 6-місячного віку відзначалися телиці із зони Полісся, а в усі подальші досліджувані вікові періоди та від народження до 18 місяців – тварини із зони Лісостепу. Найвищі значення відносної швидкості та напруги росту живої маси телиць відмічені у період від народження до 6 місяців і з віком ці показники знижувалися. У первісток підконтрольних господарств спостерігалася міжгрупова диференціація за показниками відтворювальної здатності. Найвищою живою масою при першому отеленні та найкоротшою тривалістю першого сервіс-періоду характеризувалися тварини із зони Степу, а найскороспілішими були тварини із зони Лісостепу. За надоями кращими виявилися також корови із зони Степу. На формування молочної продуктивності корів-первісток суттєвий вплив мала їх жива маса у період вирощування. У зоні Лісостепу найбільш продуктивними виявилися первістки, жива маса яких при народженні становила 40-42, у 6-місячному віці – 181-190, у 12-місячному – 321-335 та у 18-місячному – 421-435 кг, у зоні Полісся – відповідно 43 кг і більше, 181-190, 321-335 та 421-435 кг, у зоні Степу – 43 кг і більше, 191-200, 336 кг і більше та 421-435 кг. Між живою масою первісток у різному віці у період їх вирощування та ознаками молочної продуктивності спостерігалися різноспрямовані зв'язки. При цьому у тварин із зони Лісостепу вони були несуттєвими і майже у всіх випадках недостовірними, а у первісток із зон Полісся і Степу ці зв’язки були дещо суттєвішими і у більшості випадків вірогідними

Епізоотична ситуація щодо інвазійних хвороб риб у водоймах України

An important place in meeting the needs in food of the population has fisheries. The development of this industry, the increase in production and ensuring the high quality of fish as a food product greatly depend on the animal health of the farms and timely conducting veterinary and preventive measures – the basics of providing the mepizootic well-being. Fisheries in Ukraine engaged in more than 6 thousand individuals and legal entities. However, as evidenced by the practice of recent years and results of ichthyoparasitic studies, almost all fish planting and uterine young in the fish farms of Ukraine is infested by invaders of invasive diseases, including ichthyophthiosis, argulosis, lerneosis, fingerprinting, hydrodactylosis, diplozoonosis and others. Unfortunately, one of the disadvantaged regions of Ukraine with invasive fish diseases is west. In the pond farms of Rivne and Volyn regions it is wide the parasites were distributed: diplastomids and filometers, the larvae of which affect the muscle tissue and internal organs of the fish. In the ponds of Western Polissya of Ukraine has identified 23 species of parasites belonging to the classes of Monogenea, Hirudinea, Bivalvia and Crustacea. It should be noted that in most farms mainly mixed infestations are common in the western region. In the south of Ukraine, diplo- stomosis, metogonimosis, filometridosis, lerneosis and hepaticosis were registered. In the natural reservoirs of Mykolaiv invasiveness of fish of different species by P. ovatus metacercariae was revealed. Fishes of artificial and natural reservoirs of Kharkiv region were found 16 species of parasites belonging to the classes of Trematoidea, Cestoidea, Nematoda,Acanthocephala, Crustacea, Mastigophora, Infusoria and Monogenoidea. In the fish farms of Cherkasy, Zhytomyr and Kyiv areas in most cases the fish was struck by monogeneas. In the natural waters of Sumy region were registered trienophorosis and rafidoscaridosis. It is known that the infection of fish with parasites causes a delay in its growth and development, reduction of fatness, deterioration of product and taste, impaired reproduction and even death. Therefore regular monitoring of parasitofauna of fish in the pond farms of Ukraine is necessary because study of patterns of occurrence and spread of fish diseases, prediction of those diseases affect the efficiency of aquaculture breeding and preservation of fish products.У забезпеченні потреб населення харчовими продуктами важливе місце відведено рибництву. Розвиток цієї галузі, збільшення виробництва та забезпечення високої якості риби як харчового продукту значною мірою залежать від ветеринарно-санітарного стану рибогосподарств та своєчасного проведення ветеринарно-профілактичних заходів – основи забезпечення їхнього епізоотичного благополуччя. Рибогосподарською діяльністю в Україні займається понад 6 тисяч фізичних і юридичних осіб. Однак, як свідчить практика останніх років і результати іхтіопаразитарних досліджень, майже весь рибопосадковий та ремонтно-маточний молодняк у рибницьких ставах України уражений збудниками інвазійних захворювань, зокрема іхтіофтиріозу, аргульозу, лернеозу, дактилогірозу, гіродактильозу, диплозоонозу та іншими. На жаль, одним із неблагополучних регіонів в Україні з інвазійних захворювань риб є західний. У ставових господарствах Рівненської і Волинської областей широке поширення одержали паразити: диплостоміди і філометри, личинки яких уражають м’язову тканину та внутрішні органи риб. У ставах Західного Полісся України виявлено 23 види паразитів, що належать до класів Monogenea, Hirudinea, Bivalvia та Crustacea. Варто зазначити, що у більшості господарств західного регіону розповсюджені переважно змішані інвазії. На півдні України у риб реєстрували диплостомоз, метогонімоз, філометрідоз, лернеоз та гепатикольоз. У природних водоймах Миколаївської області виявлено інвазованість риб різних видів метацеркаріями P. оvatus. У риб штучних і природних водойм Харківської області було виявлено 16 видів паразитів, що належать до класів Trematoidea, Cеstoіdеа, Nematoda, Acanthocephala, Crustacea, Mastigophora, Infusoria та Monogenoidea. У рибницьких господарствах Черкаської, Житомирської та Київської областей у більшості випадків риба була уражена моногенеями. У природних водоймах Сумської області у щук реєстрували трієнофороз і рафідоскаридоз. Відомо, що ураженість риби паразитами спричиняє затримку її росту та розвитку, зниження вгодованості, погіршення товарних і смакових якостей, порушення відтворення і навіть загибель. Тому регулярний моніторинг паразитофауни риб ставових господарствах України є необхідним, оскільки вивчення закономірностей виникнення та поширення хвороб риб, запобігання їм впливають на ефективність розведення аквакультури та збереження рибопродукції

Cелекційні ознаки корів різних ліній української чорно-рябої молочної породи

Linear farm animal breeding is an effective method of improving and consolidating breeds in purebred breeding, which contributes to forming an orderly genealogical structure of the breed. Further improvement and consolidation of economically valuable traits of breeds based on selection and selection are impossible without Linear breeding. Therefore, our work aimed to investigate the variability of breeding traits in cows of the Ukrainian Black-and-White dairy breed depending on the lineage. The research was conducted in the Vinnytsia region's State Enterprise “Alexandrovske” on firstborn and adult (III lactation) cows. Groups of animals belonging to different lines were formed to study the influence of linear affiliation on the variability of breeding traits of cows. Lines to which at least three breeding bulls belonged and with at least ten daughters were taken into account, with at least three daughters from one bull. In the control group of cows by retrospective analysis of zootechnical accounting data over the past ten years studying the dynamics of live weight during rearing at a young age (newborns, 6, 12, and 18 months), reproductive capacity (age and live weight at first calving, duration of first service period), milk productivity (yields, fat content in milk and the amount of milk fat). It was found that the economically functional traits of cows depended on their linear affiliation. The highest live weight of newborns and at the age of 18 months, the average daily gain at the age of 6–12; 12–18, and 0–18 months, the most extended service period after the first calving, and the highest milk yields and milk fat yield for the third lactation were characterized by animals of Eleveishn 1491007, live weight at six months – H. T. S. Khaneve line 1629391, at 12 months – Starbuck line 352790, average daily increments from birth to 6 months of age – line H. T. S. Khaneve 1629391. The last one was also marked by the highest live weight, the oldest age at first calving, and the shortest duration of the first service period. The lowest live weight and the youngest age at the first calving and the highest yields and milk fat yield for the first lactation were observed in the firstborn of the Chif 1427381 line. Depending on lactation, the strength of the line's influence on yields was in the range of 7.2–12.6 %, fat – in the range of 7.9–12.0 % at P < 0.01–0.001. Linear affiliation significantly (P < 0.01) affected the fat content in milk during the first lactation, and for the third lactation, the effect was incredible.Розведення сільськогосподарських тварин за лініями є ефективним методом поліпшення і консолідації порід при чистопородному розведенні, який сприяє формуванню впорядкованої генеалогічної структури породи. Подальше удосконалення і закріплення господарсько корисних ознак порід на основі відбору і підбору неможливе без розведення за лініями. Тому метою нашої роботи було дослідити мінливість селекційних ознак у корів української чорно-рябої молочної породи залежно від лінійної належності.  Дослідження проведені у ДП ДГ “Олександрівське” Вінницької області на первістках та повновікових (ІІІ лактація) коровах. Для дослідження впливу лінійної належності на мінливість селекційних ознак корів сформовано групи тварин, які належать до різних ліній. Враховували лінії, до яких належало не менше трьох бугаїв-плідників і від яких одержано не менше десяти дочок, при цьому від одного бугая – не менше трьох дочок. У підконтрольних корів шляхом ретроспективного аналізу даних зоотехнічного обліку, за останні десять років досліджували динаміку живої маси в період вирощування у молодому віці (новонароджені, 6, 12 і 18 місяців), відтворювальну здатність (вік та жива маса при першому отеленні, тривалість першого сервіс-періоду), молочну продуктивність (надій, вміст жиру в молоці та кількість молочного жиру). Встановлено, що господарсько корисні ознаки корів залежали від їх лінійної належності. Найвищою живою масою новонароджених та у віці 18 місяців, середньодобовими приростами у віці 6–12; 12–18 та 0–18 місяців, найдовшим сервіс-періодом після першого отелення та найвищими надоями і виходом молочног жиру за третю лактацію характеризувалися тварини лінії Елевейшна 1491007, живою масою у 6 місяців – лінії Х. Т. С. Ханеве 1629391, у 12 місяців – лінії Старбака 352790, середньодобовими приростами від народження до 6-місячного віку – лінії Х. Т. С. Ханеве 1629391. Останні характеризувалися також найвищою живою масою та найстаршим віком при першому отеленні і найкоротшою тривалістю першого сервіс-періоду. Найнижча жива маса і наймолодший вік при першому отеленні та найвищий надій і вихід молочного жиру за першу лактацію спостерігалися у первісток лінії Чіфа 1427381. Сила впливу лінії на надій, залежно від лактації перебувала в межах 7,2–12,6 %, на кількість молочного жиру – в межах 7,9–12,0 % при Р < 0,01–0,001. Лінійна належність достовірно (Р < 0,01) впливала на вміст жиру в молоці за першу лактацію, а за третю лактацію сила впливу була невірогідною